Учасники команди Агенції сталого розвитку “АСТАР” продовжують досконало вивчати тему переробки відходів, шукати можливості та реалізовувати проєкти, що сприятимуть сталим змінам у сфері переробки відходів. Після розробки дорожньої карти по переробці текстильних відходів, участі у проєкті типу EDIH, одним з наступних кроків стала поїздка у стаді-тур до Норвегії, яка є однією з передових країн світу за рівнем розвитку передових технологій.Детальніше про участь у стаді-турі, розповідає експертка зі справедливого переходу агенції Ельвіра Молдован.
Вітаємо! Пані Ельвіро, які ключові практичні висновки варто зробити за підсумками стаді-туру до Норвегії?
Вітаю! В цілому стаді-тур до Норвегії дав розуміння, що ефективна робота звідходами, в тому числі з текстильними відходами можлива лише в системі — за участі бізнесу, муніципалітету, науки та громадського сектору. Багато рішень є реалістичними для України за умови поетапного впровадження та партнерства.
Який досвід роботи з повторним використанням і сортуванням текстилю, представлений ReLove та ReLab Circular Textiles, є найбільш корисним для українських виробничих підприємств?
Відвідуючи ReLove ReLab Circular Textiles, стає зрозуміла цінність підходів до глибокого сортування текстилю за якістю та складом волокон, а також чітке розмежування потоків: повторне використання, ремонт, апсайклінг і переробка. Отже, розуміємо, що такий підхід можна поступово інтегрувати й на українських підприємствах як внутрішній стандарт роботи з відходами.
На вашу думку, як досвід муніципальних рішень з управління текстильними відходами в Осло може бути використаний українськими підприємствами у співпраці з громадами?
Безперечно, важливим є налагодження співпраці між бізнесом і муніципалітетом щодо збору та обліку текстильних відходів.
В Україні є практика реалізації подібних проєктів як пілотних у визначених громадах за участі виробників та місцевої влади. Тому очевидно, що можемо очікувати спільну роботу, проєкти та бажані зміни.
Як ви оцінюєте можливість впровадження технологій textile-to-textile рециклінгу, представлених SINTEF та Norsk Tekstilgjenvinning, на українських підприємствах?
Зрозуміло, що на сьогодні ці технології потребують значних інвестицій. Але, безперечно, вони є доволі перспективними у середньостроковій перспективі.
Для України доцільно починати з підготовки сировини — сортування, стандартизації та накопичення обсягів, що згодом дозволить залучати інвестиції в глибоку переробку.
Які циркулярні бізнес-моделі, представлені норвезькими партнерами, можуть бути адаптовані для українських виробничих компаній вже зараз?
Найбільш реалістичними є моделі повторного використання матеріалів, апсайклінгу та створення продуктів з доданою вартістю з виробничих залишків.
Зауважимо, що такі рішення не потребують радикальної перебудови виробництва та можуть бути впроваджені поетапно.
Чи є можливості міжнародного фінансування або грантової підтримки для «озеленення» виробництва?
Стаді-тур показав, що у міжнародних донорів все ще є зацікавленість щодо підтримки проєктів з чіткою екологічною та економічною логікою.
Чи є можливості фінансування та підтримки? Так!
Для українських підприємств ключовим залишається підготовка якісних проєктних рішень та співпраця з кластерами і громадами.
ТВОРИМО МАЙБУТНЄ ЗМІНЮЮЧИ СУЧАСНІСТЬ