Стратегічне планування сільського розвитку територіальних громад України адресована для різних читачів: як науковців, так і практиків. Вже сьогодні є багато проектів для навчальних візитів і чи не найбільше саме до Польщі, що підтверджує актуальність і затребуваність дослідження.
Детальніше про передумови та дослідження в цілому розповідає Ірина Костецька, кандидат економічних наук, експертка Агенції сталого росвитку “АСТАР”.
Вітаємо! Розкажіть, будь ласка, які передумови дослідження стратегічного планування сільського розвитку?
Передумовою стала реформа децентралізації в Україні. В цей час я працювала в одному з проектів експертом з економічного розвитку. Це був період коли новостворені громади розробляли свої перші стратегії. Працюючи як практик, мені стало цікаво глибше дослідити тему стратегічного планування і попрацювати вже як науковець.
В дослідженні представлено польський досвід. Чому саме Польща?
Вся книга базується на порівнянні польського і українського досвіду (саме таким був мій задум книги). Чому Польща?
По-перше, як було згадано, все почалося з реформи децентралізації. Українська модель була розроблена на прикладі реформи самоврядування Польщі. Саме в 1998 році з 49 воєводств було укрупнення до 16. І в цей рік відбулися вибори до трьох рівнів самоврядування – гмін, повітів та воєводств.
По-друге, на рівні гмін вже реалізовується третій період реалізації місцевих стратегій. Тому стало цікаво проаналізувати попередні стратегії, їх виконання і результативність, на скільки все працює. Вважаю, що для нас це може бути підказками як краще планувати діяльність на різних рівнях.
Тобто розвиток стратегічного планування безпосередньо пов’язаний з європейським курсом?
Звичайно. Система планування опирається на європейські документи. Саме чітко розроблені стратегічні документи і заплановані проекти дозволяють отримувати кошти на реалізацію.
Звичайно, тут може бути багато заперечень, бо Україна ще не є членом ЄС. Але, великий крок зроблено в червні 2022 року і ми отримали статус кандидата в члени ЄС. Тому слід, навіть, на рівні громад за цей час навчитися працювати системно.
Що є спільного у розвитку сільських територій України та Польщі?
Перш за все, в Україні сільські території традиційно продовжують асоціюватися з агробізнесом. В той час у Польщі наразі вони характеризуються рядом інтегрованих процесів, котрі помітно впливають на їхній розвиток. Також, згідно статистичних даних в Україні міське населення значно перевищує сільське, яке у 2020 році становило лише 30% від загальної кількості населення. Схожа ситуація спостерігалася в Польщі, де сільське населення становило 39,8%. Щодо сільського господарства, домінуючим в двох країн є продукція рослинництва (в Україні 77%).
Протягом всієї монографії робиться акцент саме на багатофункціональному розвитку сільських територій, роблячи посилання на успішний польський досвід.
За яких умов можливий розвиток сільських територій України?
Ми зараз багато зустрічаємо інформації про нові технології, про зникнення певних професій і т.д. Ця проблема є і в сільській місцевості, багато процесів в сільському господарстві автоматизовано, зростає безробіття, міграція.
Потрібно сказати, що я є прихильницею мікро і малого бізнесу. Адже саме таким чином у населенння є шанс бути самозайнятим. І, як я зазначала раніше, акцент на багатофункціональності. Не варто робити обмежень – якщо сільська територія, то виключно сільськогосподарська діяльність. Ніхто ж не завадить розвивати швейне виробництво, для прикладу.
Також важливим є не вирощування продукції, а саме її переробка, що створить робочі місця. Дуже важливим є те, щоб ми не залишалися лише сировинною країною.
Якими є особливості дослідження, що стали основою монографії?
Протягом всієї праці зроблено порівняння. Думаю, це цікаво і корисно.
Книжка адресована для різних читачів: як науковців, так і практиків. Адже сьогодні є багато проектів для навчальних візитів і чи не найбільше саме до Польщі, що підтверджує актуальність і затребуваність дослідження. Крім того, представлено деякі нові інструменти для нас. До прикладу, стратегія SMART VILLAGES, а також проекти, які реалізуються в рамках цієї стратегії. Серед них Локальні групи діяльності, які є добровільним об’єднанням і здійснюють діяльність на території кількох гмін. Ці об’єднання діють в рамках ініціативи LEADER Програми розвитку сільських територій ЄС. Вони виступають як додатковий інструмент для сільського розвитку з власною стратегією і проектами.
Тому запрошую до читання і успіхів всім нам для розвитку нашої країни!
Успіхів та плідної праці!
ТВОРИМО МАЙБУТНЄ ЗМІНЮЮЧИ СУЧАСНІСТЬ