Активний розвиток Podillia Fashion Cluster привертає до себе особливу увагу. Водночас перед швейним кластером виникають як нові завдання, так і нові можливості. Розширювати горизонти, навчатися, зростати та комунікувати ще більше і якісніше для кластерних менеджерів – стало можливо завдяки Європейській кластерній конференції, яку відвідала Ольга Хомин. Про враження та оцінку заходу від кластерної менеджерки читаємо далі.
Вітаємо, Ольго! Як відомо, нещодавно Ви відвідали Європейську кластерну конференцію. Розкажіть, будь ласка, про сам захід.
26 – 27 вересня пройшла Європейська кластерна конференція, яку вперше відвідала українська делегація. Наша команда складалася з 6-ти учасників-жінок, які представляли різні кластери АППАУ: Вінницький кластер приладобудування та промислової автоматиції, Рівенський медичний кластер, Івано-Франківська бізнес-асоціація, Хмельницький швейний кластер Podillia Fashion Cluster, Український кластер автопрому та мобільності. Головні теми, які обговорювалися, це є перш за все налагодження зв’язків та обмін досвідом розвитку кластерів, інноваційний розвиток та практики.
Можливість відвідати захід такого масштабу з’явилася завдяки Українському Кластерному Альянсу та міжнародній технічній допомозі з боку GIZ Ukraine. Загалом захід змогли відвідати більше 600 делегатів від європейських кластерів, консалтингових компаній, торгово-промислових палат. Основним завданням було – комунікація та налагодження бізнес-зв’язків з європейськими партнерами.
З ким вдалося попрацювати? З яких країн були делегати ?
Делегати були з багатьох європейських країн, і напрямів було чимало. Заздалегідь ми реєструвалися на платформі ECCP для організації метчмейкінгу з метою проведення сесії коротких партнерських зустрічей, кожна з яких тривала не більше 20-ти хвилин. Суть цих зустрічей полягала в проведенні коротких презентацій кластерів або організацій та окреслені точок дотику для можливої подальшої співпраці. Оскільки я є кластерним менеджером швейного кластеру, основні напрямки комунікації здійснювалися з представниками текстильних кластерів, а також інших дотичних галузей. Основними темами обговорення були такі теми: креативні ідеї fashion, інновації та розвиток текстильної галузі, циркулярна економіка.
За 2 робочих дні нами, представниками українських кластерів, було здійснено десятки зустрічей із менеджерами різних європейських кластерів. Зі свого боку я намагалася контактувати з представниками різних сфер та різних країн: Італії, Іспанії, Чехії, Румунії, Норвегії, Литви, Туреччини тощо.
Як європейці ставляться до кластерного руху в Україні ?
В цілому до українців на разі величезний інтерес. Звичайно, існують полярні думки про Україну через вже звичні стереотипи. Тому важливим стає знайти своїх однодумців, своїх партнерів.
Для прикладу, представники з Литви готові співпрацювати у напрямку інновацій у сфері військового одягу та амуніції. А для України це не лише точка дотику, а й серйозний напрямок, у якому можна не лише співпрацювати, а й ділитись практичними напрацюваннями. Адже наша мета – спільно рухатись до перемоги всіма можливими та неможливими методами.
Норвезький кластер є дуже потужним у галузі технологій і нам точно є чого повчитися у наших скандинавських колег з точки зору сортування та переробки відходів текстильного виробництва. У них циркулярна економіка на дуже високому рівні. З їхнього боку є високий інтерес до креативної складової, зокрема цікавих принтів. Так склалося, що в країнах з більш високим рівнем життя, зокрема й у Європі, є певна криза з креативною складовою. На конференції цій темі була навіть присвячена окрема панельна зустріч, де обговорювали як європейські компанії розвивають креативність своїх працівників та скільки готові у це інвестувати. В той самий час українці є досить креативними і тому цікавими для європейців.
З ким міг би налагодити співпрацю швейний кластер Podillia Fashion Cluster ?
Досить перспективним напрямом є коноплярство. Розвиваючись в даному напрямі, ми могли б налагодити співпрацю з чехами, поляками та румунами. Як вирощувати та обробляти ефективніше коноплі цікаво також італійцям.
З іспанцями було 2 зустрічі і є також цікаві моменти. Вони відкриті до співпраці в царині навчання кадрів, підвищення кваліфікації, перекваліфікації. Тобто в перспективі українці матимуть змогу навчатися європейському досвіду і реалізувати отримані знання та навички в Україні.
Так само Богемський університет з Чехії готовий прийняти викладачів нашого університету, з яким кластер активно співпрацює. На базі їхнього університету успішно здійснюється діяльність 4-х науково-дослідних лабораторій, які переважно спеціалізуються на мехатроніці та зварюванні металів.
Тобто європейці відкриті до співпраці з українськими кластерами ?
Працювати з Україною на разі престижно (в світлі подій останніх 7-ми місяців). Наша країна є і щитом в блискавичником водночас, стоїть наче дамба, яка не впускає війну до Європи. Хоча значна частина європейців все ще намагається займати нейтральну позицію.
Для українців головне – встигнути скористатися вікном можливостей, що відкрилося перед нами. Адже ми здобуваємо довіру кров’ю своїх людей. А, як відомо, довіру важко здобути, але легко втратити.
Наша делегація позиціонувала українські кластери як вагомий вклад у розвиток національної економіки. Адже однією з головних засад виживання та можливістю встати на ноги Україні після війни є міцна економіка. Позаяк кластерні менеджери на європейській арені не просять того чи іншого, а пропонують співпрацю, розраховуючи на підтримку та взаємність.
На якому етапі розвитку Podillia Fashion Cluster Україні ?
На разі визначені основні напрями роботи. Налагоджена співпраця з викладачами з метою спільного створення тренінгового центру Fashion Training Center на виробничих потужностях ТОВ «Хмельничанка» та власне університету. До навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації плануємо залучити і студентів, які б отримали реальну можливість практикуватися та отримувати робочі місця на найкращих виробничих підприємствах. Також відшивається спільна колекція учасників Podillia Fashion Cluster і скоро буде презентована.
Якщо вірити в свою ідею, то обов’язково буде результат. Але потрібно розуміти чітко, що жити як раніше, ми не будемо. Тому маємо бути готові змінювати себе і своє світосприйняття. Бо тільки зміни гарантують ріст.
ТВОРИМО МАЙБУТНЄ ЗМІНЮЮЧИ СУЧАСНІСТЬ