Які перспективи українського бізнесу після повномасштабного вторгнення росії на територію України? Чи здатні підприємці об’єднуватися задля спільної мети?  Яких результатів можливо досягти, об’єднавшись? Про все розмовляли з менеджером Podillia Fashion Cluster – Ольгою Хомин.

1. Вітаємо, пані Ольго! Розкажіть, будь ласка, про передумови створення Podillia Fashion Cluster та про сам кластер.

Перші чотири організації почали комунікацію і взаємодію у середині березня, фактично через три тижні після початку війни. Для них, як і для інших швейних компаній України, на порядку денному стояло пошиття амуніції для ЗСУ, ТРО та ВПО. 

5 квітня 2022 року відбулася зустріч  Європейського кластерного альянсу з українськими кластерами швейної галузі та індустрії моди. Це стало своєрідним каталізатором, адже був запущений процес створення Podillia Fashion Cluster, який об’єднався з іншими кластерами довкола ідеї УКРАЇНСЬКОГО КЛАСТЕРНОГО АЛЬЯНСУ. 

Варто відмітити, що на Хмельниччині вдалося досить швидко організувати кластер, адже до ініціативи долучилася Агенція сталого розвитку «АСТАР», яка вже мала досвід  запуску швейних кластерних ініціатив у нашому регіоні.

2. Тобто на Хмельниччині вже діяли швейні кластери?

Так. Процес об’єднання швейних виробників у місті Хмельницькому триває понад 20 років. Тут детальніше може розповісти пані Ірина Баннова, яка стояла біля витоків кластеру у 2001 році. Тоді це питання стимулював проект міжнародної технічної допомоги USAID. Пізніше за підтримки ЄБРР були спроби об’єднати виробників весільного одягу (PWG), жіночого одягу (PWAC), спортивного одягу (SFH). Воєнні дії на території України стимулювали створення Podillia Fashion Cluster, який об’єднав зусилля 7 компаній та Агенції сталого розвитку «АСТАР».

3. Отже цілями кластеру на першому етапі було задоволення потреб внутрішньо переміщених осіб та військових?

Фактично так. Планували пошити партію білизни із 40 000 одиниць. Спершу був розроблений алгоритм дій, бо до війни жодна з компаній не спеціалізувалася на таких комплектах. Алгоритм мав послідовність : 

  • визначити перелік продукції;
  • знайти технічні умови для виробів;
  • підготувати список постачальників сировини як з України, так і з-за кордону;
  • залучити фінансовий ресурс,
  • сформувати вимоги до виробників. 

  В цілому ж, ми бачимо хороший шанс не лише для успішного розвитку швейного кластеру, але й для утворення регіону легкої промисловості у Хмельницькій області. Адже саме на це акцентовано увагу в регіональній стратегії у розділі смарт-спеціалізації.

4. Чи  оцінили б  ви  кластер як самостійну структуру?

Перш за все потрібно розуміти, що кластер – це також команда, якій притаманні всі її атрибути. Проте по змісту і формі кластерні стосунки можуть бути дещо складніші за стосунки в одному трудовому колективі. Щоб краще зрозуміти суть командної роботи, потрібно виділити її основні риси : 

  • спільна робота (адже команда — це не сума окремих частин, а єдине ціле — певна структурована група людей, кожен член якої взаємодоповнює іншого);
  • позиціонування кожного з її учасників (кожен  член цієї групи розуміє всю повноту ситуації і поінформований про стратегічні цілі, має закріплений за ним ряд завдань і несе відповідальність за виконання кожного з них);
  • комунікація (в команді кожен учасник відвертий і чесний з іншими, готовий вирішувати конфлікти ще на етапі їх зародження);
  • автономія (кожна команда — автономна частина в структурі будь-якої організації. У неї є ряд продуманих способів взаємодії з керівними інстанціями й іншими командами, але вони не мають ніякого впливу на процеси, які відбуваються саме в цій групі);
  • синергія (ефект від спільної роботи команди якісно перевершує ефект від роботи окремих людей. Тобто, спільна робота фахівців може в сумі дати набагато більше, ніж результати їх роботи поодинці).

Загалом PFC визначив 12 базових принципів, які є основою розвитку стосунків між швейними компаніями. Але головним у кластері є вміння домовлятися, узгоджувати позиції, співпрацювати на паритетних засадах.

5.  Розкажіть, будь ласка, про компанії, які об’єдналися у кластер або ж дотичні до діяльності кластеру.

Кластер сформовано з таких компанії, як ТОВ «ТПП Універсал», ТОВ «ТМ АРТІ», ТОВ «Хмельничанка», ПП «Робінзон Тім», ФОП Олександр Шемчук, ФОП Станіслав Кривулянський, ФОП Наталія Потапова. Кожне виробництво є досвідченим гравцем ринку з історією від 10 років і більше. 

Є виробництва, які шиють, але є і такі, що лише друкують на тканині. Хтось із членів кластеру спеціалізується на білизні, хтось на дитячому одязі, а хтось на спортивному. Одні компанії розвивають власні торгові марки, а інші працюють на давальницькій сировині. В деяких учасників PFC є чималий досвід зовнішньо-економічної діяльності, а інші лише мріють про експорт. Оскільки проходимо процес «притирання», тому не приймаємо до кластеру інших гравців, хоча такий запит є.

6. Чи є  нові проєкти у Podillia Fashion Cluster?

Наприкінці червня розпочали проект пошиття 3750 комплектів чоловічої, жіночої та дитячої білизни для переміщених осіб у 8 громадах України. Він фінансується коштом USAID.

За фінансової підтримки ПРООН для членів кластеру будуть підготовлені швачки з числа переміщених осіб, що знаходяться у місті Хмельницькому. Цим проектом опікується департамент ОВА у Хмельницькій області, якому підпорядковані заклади професійно-технічної освіти. 

Є і власні ініціативи. Наприклад, у партнерстві з українською художницею Аллою Востряковою, що наразі проживає у Франції, розвиваємо проєкт авторського патріотичного одягу. Лінійка буде досить широка, але перша колекція – це літні футболки з українськими,  англійськими та французькими принтами. Назва моделі – НЕСКОРЕНІ.

7. Чи є плани на майбутній період ? Як планує розвиватися кластер?

На літні місяці визначені пріоритетні напрямки роботи Podillia Fashion Cluster, але звичайно вони будуть коригуватися в залежності від ситуації: 

1.Реєстрація юридичної особи PFC – громадська спілка, а згодом ТОВ

  1. Створення сайту кластеру
  2. Запуск КДБ (конструкторського дизайнерського бюро) на базі людського та технічного ресурсу членів кластеру: (на разі у кластері є 9 конструкторів та 30 дизайнерів).
  3. Створення спільного маркетингового відділу та відділу продажів.
  4. Пошук грантів на навчально-виробничий комплекс на базі ТОВ «Хмельничанка» (потенціал – 50 осіб для одночасного навчання за 3-місячною програмою).
  5. Визначення спеціалізації кластеру ( спортивна та арт-фешн).
  6. Технічне переоснащення членів кластеру.
  7. Розробка бізнес-плану по запуску автоматизованих ліній виробництва.
  8. Налагодження співпраці із освітніми та науковими інституціями.

8. На що вплине успішна реалізація проєктів кластеру?

По-перше, це забезпечить безперервність операційного ритму для виробників-учасників, що в свою чергу забезпечить стабільну своєчасну оплату праці та сплату відрахувань до місцевого бюджету. 

По-друге, це забезпечить розвиток кожного окремого учасника та об’єднання в цілому.

По-третє, це відкриє нові перспективи для всіх учасників кластеру та регіону в цілому. Мені здається, нам вже давно слід змінити імідж «базарного міста” на лідера в галузі легкої промисловості. Тим більше, що всі умови для цього вже є. Потрібно лише трохи зусиль та модернізації мислення, обладнання та виробничих  процесів. 

І це чудово, що ми маємо підтримку наших міжнародних партнерів, адже тепер все буде залежати від нашої цілеспрямованості.